В українському суспільстві все ще поширений міф про те, що реєстрація місця проживання (зазвичай відома як прописка) у квартирі чи будинку автоматично наділяє зареєстровану особу правами на цю нерухомість. Багато людей помилково вважають, що прописана особа може претендувати на частку власності або що її виселення буде ускладнене.
Ці уявлення не мають жодного юридичного підґрунтя в сучасному українському законодавстві. Варто зазначити, що поняття "прописка" офіційно зникло ще у 2003 році, коли його замінила реєстрація місця проживання. Це лише інформаційна відмітка в паспорті, яка фіксує фактичне місце проживання, але не визначає прав на нерухомість.
Як підкреслює експерт, "у законодавстві немає поняття 'прописка' — це радянський пережиток, що використовувався для контролю над громадянами. Сьогодні існує лише реєстрація місця проживання, яка не надає жодних майнових прав". Тобто, навіть якщо людина проживає у квартирі протягом десятиліть, це не надає їй жодних прав на власність.
Зареєстрований — не означає співвласник
Право власності — це юридичний статус, підтверджений державним реєстром, договором купівлі-продажу, дарування чи спадкування. Реєстрація місця проживання до цього не має жодного відношення. Навіть тривале проживання в квартирі не робить людину її власником, адже існує тільки один офіційний власник, який має всі права на нерухомість.
Зареєстрована особа не має жодного законного права на продаж, дарування чи відчуження частини цієї нерухомості і не може впливати на рішення власника щодо її використання.
У 2021 році в Україні спростили процедуру зняття особи з реєстрації. Тепер власник може самостійно ініціювати "виписку" без згоди мешканця, що значно полегшує захист прав власника, особливо у конфліктних ситуаціях.
Закон на боці власника
Згідно із Законом "Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", власник житла має право звертатися до органу реєстрації з вимогою зняти особу з обліку. "З грудня 2021 року власник може самостійно ініціювати зняття з реєстрації будь-якої повнолітньої особи, що проживає в його квартирі, без її згоди. Це значно спростило захист прав власників".
Чому виникають міфи про "право на частку"
Багато міфів виникає з емоційних та сімейних ситуацій. Наприклад, член сім'ї, що тривалий час проживає в квартирі батьків, може вважати, що має на неї право. Однак закон чітко відокремлює факт проживання від права власності. Житло не є часткою шлюбного майна, якщо не йдеться про спільно набуте подружжям.
"Люди часто плутають моральне право проживати з юридичним правом власності. Реєстрація — це лише технічна відмітка, яка не створює майнових прав".
У цивільному кодексі України не існує жодної норми, яка б надавала зареєстрованій особі автоматичне право власності або навіть користування після припинення згоди власника.
Продає лише той, хто володіє
Навіть якщо у квартирі зареєстровано кілька осіб, право укладати будь-які угоди щодо житла має виключно власник. Йому не потрібна згода зареєстрованих осіб для продажу або оренди. При зміні власника зареєстровані мешканці автоматично втрачають право на проживання, якщо новий власник цього не схвалює.
"Продати житло може виключно його власник, а не зареєстрована особа. І для цього не потрібно отримувати дозвіл від тих, хто просто прописаний".
Кількість зареєстрованих у квартирі осіб впливає на комунальні платежі та деякі юридичні аспекти. Хоча реєстрація місця проживання не є правом власності, вона важлива для розрахунку комунальних послуг, отримання субсидій та може бути врахована в спадкових справах.
Зазначимо, що реєстрація місця проживання в Україні є обов'язковою вимогою, а не лише формальністю. Громадяни зобов'язані оформити її протягом місяця після зміни адреси, інакше їм загрожують штрафи. Іноземцям слід бути особливо уважними, оскільки для них штрафи за несвоєчасну реєстрацію значно вищі.
