В Україні змінили термін прийняття спадщини померлого родича.
Після початку повномасштабної війни в Україні його було збільшено з шести місяців до десяти. Термін прийняття спадщини знову змінився – влада повернула довоєнне правило про необхідність подання заяви про відкриття спадкової справи протягом шести місяців, а не десяти. Постанову №469 від 9 травня прийняв Кабмін.
Ще почитати: Продаж квартир у кризових умовах. Помилки власників нерухомості
Через воєнний стан у державі останнє місце проживання померлого не має значення. Можна звертатися до будь-якого нотаріуса, який працює на території, підконтрольній Україні.
Спадкування може відбуватися за законом - якщо заповіту не було, та за заповітом – при його наявності. Йдеться про письмовий документ, у якому вказано, кому дістанеться майно померлого.
У спадок не можна отримати:
• право на участь у юридичних особах та право членства в громадських організаціях, політичних партіях;
• особисті немайнові права (наприклад, авторство на книгу чи комп'ютерну програму);
• право на аліменти, пенсію, допомогу чи інші подібні виплати;
• право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Спадщина за заповітом
За заповітом спадщину передають людям, які були вписані в нього. Заповідач також може встановити певні умови отримання спадщини, вказати наявність інших спадкоємців, народження дитини, проживання в певному місці, освіту тощо. Подружжя має право скласти один заповіт щодо спільного майна.
Документ має бути складений у нотаріуса, але є винятки. Це може зробити головний або черговий лікар закладу охорони здоров'я або командир військового формування, де людина проходить військову службу, представник місцевого самоврядування. Заповіт матиме таку ж законну силу, як і завірений нотаріусом. Заповіт, складений з порушеннями, не має жодних юридичних наслідків.
Спадщина за законом
При відсутності заповіту майно померлої людини спадкується за певними законом чергами, що вказують на послідовність членів сім'ї, які мають на нього право. Таких черг п'ять. До першої належать діти спадкодавця, дружина або чоловік - хто його пережив і батьки. Кожен спадкоємець може прийняти спадщину або відмовитися від неї.
