Іноді за заповітом людині дістається нерухомість, яку має поділити з іншими родичами, зазначеними у документі. Деколи грамотно вирішити це питання складно навіть за допомогою юристів.
Якщо тітонька чи бабуся залишила рідним квартиру, але прописала, що ділить її з-поміж них на нерівні частини, ситуація і справді складна. Наприклад, внучці дістається півквартири, племінникам по 1/6, а хрещеникам — частина, що залишилася навпіл, і ніхто не хоче викуповувати частки інших. Постає питання: як правильно для всіх визначити ціну.
Згідно з українським законодавством, примушувати будь-кого до продажу свого майна (частини квартири) кримінально карається. Без бажання господаря змусити його продати свою частину не можна. Натомість власник найбільшої частини нерухомості може підписати орендний договір з третіми особами та створити вкрай погані умови життя іншим мешканцям. Варто пам'ятати, що це екстремальний варіант і може спричинити як адміністративні, так і судові розгляди.
Також власник більшої частини житла може сам продати свою частину та з'їхати. За статтею 361 ЦКУ, власник частки квартири має право розпоряджатися своєю частиною житлоплощі на власний розсуд.
Згідно зі статтею 362 ЦКУ, якщо людина продає частку у праві спільної часткової власності, співвласник має право переваги перед рештою на її придбання за цінами, оголошеними для продажу.
Той, хто має намір продати свою частку, зобов'язаний повідомити про це решту власників із зазначенням ціни. Якщо решта власників частин квартири протягом місяця з дня отримання повідомлення про продаж не хоче набувати права власності, продавець може продавати свою частину квартири третім особам.
Мітки: спадщина, юридичний супровід, Кривий Ріг
